Апостольська Православна ЦеркваГромади апостольської традиції
UK

Документи · 17 березня 2013 року

Роз’яснення Синоду
про устрій Церкви.

Роз’яснення Священного Синоду Апостольської Православної Церкви про устрій і структуру Церкви та про порядок прийняття під її омофор кліриків і громад інших Церков.

Прощена неділя, м. Москва, 17 березня 2013 року

До Священного Синоду Апостольської Православної Церкви (АПЦ) часто надходять як запитання про устрій нашої Церкви, так і прохання окремих кліриків і громад інших Церков про прийняття під омофор АПЦ.

У зв’язку з цим Священний Синод дає такі роз’яснення.

Духовне коріння

Духовне коріння АПЦ сягає Російської Істинно-Православної (Катакомбної) Церкви, у якій був охрещений протоієрей Олександр Мень. АПЦ відкрита для всіх православних християн — як лібералів, так і консерваторів, оскільки духовне відродження Православ’я ґрунтується водночас і на постійному оновленні Церкви Святим Духом, і на дбайливому збереженні Священного Передання.

Не Помісна Церква

Апостольська Православна Церква не є Помісною Церквою — ні російською, ні українською, ні будь-якого іншого державно-територіального підпорядкування. Про це свідчить сама її назва — Апостольська Православна Церква, — на відміну від, скажімо, Російської Православної Церкви (РПЦ), Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП), Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) тощо. У Декларації про створення АПЦ, зокрема, сказано (пункт 3): «Ми відмовляємося від географічного, національно-територіального принципу „канонічної території“, що по суті є середньовічно-кріпосницьким пережитком державного устрою, перенесеним у сферу церковного життя...» Апостольська Православна Церква й зареєстрована як централізована релігійна організація під назвою: «Об’єднання православних громад апостольської традиції». Наша канонічна територія там, де ми потрібні і де нас приймають.

Предстоятель

Згідно зі Зібранням Канонів АПЦ (ухвалених на Соборі 2008 року), посада Предстоятеля Церкви є виборною. Предстоятеля обирає з-поміж єпископів Собор АПЦ, і він виконує делеговані йому організаційні, координаційні, контрольні й представницькі функції церковного управління. Предстоятель АПЦ є рівним серед рівних єпископів Церкви. Нині ним обраний Митрополит Віталій (Кужеватов).

Де єпископ, там і Церква

Апостольська Православна Церква сповідує принцип, викладений ще святим Ігнатієм Богоносцем: «Без єпископа немає Церкви: де єпископ, там має бути й народ, так само як де Ісус Христос, там і Соборна (Вселенська) Церква...» (Послання до смирнян, розділ VIII). Де єпископ, там і Церква. Апостольська Православна Церква фактично є конфедерацією незалежних помісних Церков, об’єднаних святим принципом соборності: «У головному — єдність, у спірному — свобода, і в усьому — любов...» (Блаженний Августин). Виходячи з цього, кожен єпископ АПЦ має право приймати під свій омофор (безпосереднє управління) будь-яку громаду, священнослужителя чи мирянина на їхнє прохання.

Умови прийняття під омофор

Принцип прийняття під омофор Апостольської Православної Церкви простий і цілком відповідає вченню Христової Церкви: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать...» (Якова 4:6). Служіння єпископа полягає передусім у тому, щоб оберігати церкву від «ідольських жертов» (обрядовір’я) і «крови» (агресії та нетерпимості, духу насильства й користолюбства), від «задушенини» (догматизму) і «розпусти» (зі світом) — див. Дії 15:29. Як і Апостол настановляє: «Не єднатися з тим, хто, називаючись братом, є розпусник, чи користолюбець, чи ідоляр, чи злоріка, чи п’яниця, чи хижак, щоб із такими навіть не їсти...» (1 Коринтян 5:11). Найважливішим критерієм є смирення, оскільки Православ’я — це передусім дух смиренномудрості, виражений у містичному досвіді Христової Церкви.

Три засоби, три важелі визначив Господь пастирям Церкви, щоб успішно звершувати довірене їм служіння, — це слово (духовне розуміння Писання, проповідь, чітке розуміння шляху), таїнства (духовне чуття, практика віри) і церковна дисципліна. «Тож ідіть, і навчіть усі народи (слово), хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа (таїнства), навчаючи їх зберігати все, що Я вам заповідав (церковна дисципліна)…» (Від Матвія 28:19, 20). Навчіть — охрестіть — і продовжуйте навчати в церковній громаді. Сьогодні два з них — слово і церковну дисципліну — номінальне православ’я фактично відкинуло як непотрібні чи малопридатні до справи і намагається самими лише таїнствами й обрядами вести паству до Божого Царства. «Проклятий, хто робить Господню роботу недбало» (Єремії 48:10). До церковного служіння слід ставитися серйозно. Духовне розуміння, віра смиренна, що діє любов’ю, і церковна дисципліна — ось три умови прийняття під наш омофор (остання виражається, зокрема, і у вигляді добровільної десятини на загальноцерковні потреби).

Клірики під забороною

Священний Синод АПЦ рекомендує всім єпископам нашої Церкви таке. Якщо священнослужитель чи мирянин, який бажає перейти під омофор Апостольської Православної Церкви, перебуває під забороною (забороною у служінні, в євхаристійному чи церковному єднанні), — нехай зніме заборону через покаяння, а після цього вийде за штат. Винятком може бути випадок, коли заборону накладено не за конкретні гріхи чи правопорушення, а за внутрішні переконання. Якщо ж колишній правлячий архієрей не приймає покаяння — немає гріха, який міг би перемогти милосердя Боже. Такі випадки наші єпископи мають розглядати особливо ретельно, і лише після цього слід вирішувати питання про прийняття під омофор АПЦ.

Статути громад

Перереєстровувати статути незалежних православних громад, що переходять під омофор Апостольської Православної Церкви, немає жодної потреби. Наприклад, громада «Христового Воскресіння» м. Луцька (Україна), згідно з власним Статутом, зберігає свій статус і назву: «Незалежна православна релігійна громада „Христового Воскресіння“ м. Луцька» — та ієрархічно підпорядковується настоятелеві громади і правлячому архієреєві (єпископові).

Священний Синод вітає всіх священнослужителів і мирян Апостольської Православної Церкви з початком Великого Посту й закликає гідно приготуватися до світлого свята Воскресіння Христового.

Підписи

Предстоятель Апостольської Православної Церкви + Митрополит Віталій

Секретар Синоду Апостольської Православної Церкви Протопресвітер Гліб Якунін

Прощена неділя, м. Москва, 17 березня 2013 року

Збірник документів Церкви (PDF, російською) ↗