Сучасна Апостольська Православна Церква є об’єднанням православних громад апостольської традиції, пов’язаних спільним сповіданням віри, участю в Таїнствах і засадами соборного церковного життя.
АПЦ не визначає себе як національну Церкву, що належить виключно одному народові чи державі.
Її громади існують у різних країнах і об’єднують християн різного культурного і мовного походження.
Найважливішими підвалинами церковного життя залишаються вірність православному віровченню, збереження апостольського спадкоємства, свобода совісті, соборність, самостійність громад і християнська відповідальність перед ближнім.
Апостольська Православна Церква розглядає своє служіння як продовження багатовікової традиції християнської віри, зверненої до людини незалежно від її походження, суспільного становища і державних кордонів.
Заснована як самостійна церковна організація 2000 року, АПЦ бачить своє історичне завдання не у створенні нового віровчення, а в збереженні й розвитку православного християнства відповідно до євангельських засад.
Її шлях пов’язаний із пошуком рівноваги між вірністю Переданню і потребою відповідати на питання сучасного світу.
У центрі цього шляху залишається переконання, що Церква існує задля свідчення про Христа, єднання людей у вірі й любові, духовного преображення людини і діяльного служіння ближньому.