Основи віровчення Апостольської Православної Церкви
Про Святого Духа і Таїнства
Про Святого Духа
Духові Святому належать поклоніння і прославлення, рівні з Отцем і Сином. Це видно з того, що Ісус Христос звелів хрестити «в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28:19).
Дух Святий відкрився людям особливим чином. Він зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків у п’ятдесятий день після Воскресіння Христового.
Дух Святий і нині подається всім істинним християнам. «Хіба ви не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?» (1 Кор. 3:16).
Стати причасним Святого Духа можна через ревну молитву і через Таїнства. «Тож як ви, бувши злі, умієте добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більш Отець з неба дасть Духа Святого тим, хто проситься в Нього!» (Лк. 11:13). «А коли з’явилась благодать і людинолюбство Спасителя нашого Бога, то Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Святим Духом, що Він щедро вилив на нас через Ісуса Христа, Спасителя нашого» (Тит. 3:4–6).
Про сім Таїнств
Таїнство є священна дія, через яку таємним чином діє на людину благодать, або спасенна сила Божа.
Таїнств Церква визнає сім:
- Хрещення.
- Миропомазання.
- Причастя.
- Покаяння.
- Священство.
- Шлюб.
- Єлеосвячення.
Хрещення є Таїнство, в якому віруючий при триразовому зануренні тіла у воду з прикликанням Бога Отця, і Сина, і Святого Духа вмирає для життя плотського, гріховного і відроджується Духом Святим у життя духовне, святе. У разі потреби допустимо звершувати хрещення і через обливання водою, а в разі найкрайнішої необхідності — хоча б і через обсипання снігом, піском чи іншою сипкою речовиною. Найважливіше у священнодійстві Хрещення — це триразове промовляння слів: «Хрещається раб Божий (ім’я) в ім’я Отця. Амінь. І Сина. Амінь. І Святого Духа. Амінь».
Миропомазання є Таїнство, в якому віруючому при помазанні освяченим Миром частин тіла в ім’я Святого Духа подаються дари Святого Духа, що повертають і зміцнюють у житті духовному.
Причастя є Таїнство, в якому віруючий під видом хліба і вина споживає саме Тіло і Кров Христові для Вічного Життя.
Це Таїнство установлене так. Господь Ісус Христос перед самим Своїм стражданням уперше звершив його, попередньо представивши в ньому живе зображення Своїх спасенних страждань; причастивши апостолів, Він дав їм заповідь завжди звершувати це Таїнство.
Про Таїнство Причастя щодо християнського богослужіння слід зауважити те, що це Таїнство становить головну й істотну частину християнського богослужіння.
Богослужіння, за яким звершується Таїнство Причастя, називається літургією. Слово «літургія» означає «спільне служіння». Але особливо назву «літургія» засвоєно богослужінню, за яким звершується Таїнство Причастя.
Слід зауважити про місце, де звершується літургія: вона має звершуватися в храмі, в якому трапеза (престол) або, принаймні, замість трапези антимінс, на якому звершується Таїнство, мають бути освячені архієреєм. У разі ж крайньої необхідності, в умовах нужди чи гонінь, Божественна літургія може звершуватися на самому лише антимінсі в будь-якому місці.